Vasyl Stus: A Hundred Years (From Ukrainian)

A Hundred Years Since Sich Went Down

By Vasyl' Stus

Translated by A. Z. Foreman

A hundred years since Sich* went down.

Siberia. Solovkí**. Cells creak.

And utter night comes all around

a hellhole land and hellish shriek.

A hundred years of tortured dreams,

hopes, expectations, faith and blood

of sons all branded for their love,

hearts like a hundred blazing beams.

From their bast shoes they grow to run.

From Cossack breeches on the plain

each hut's slave grows into a son

of the one mother called Ukraine.

You shall not perish. You have pith.

Land sacked and slaved for centuries,

They cannot hope to lynch you with

Siberias and Solovkís.

You are still aching with old pain,

in pieces still, still torn and bleeding

but tough already and untamed

you stand with a straight spine for freedom.

You nursed on rage for mother's milk.

You'll have no peace from it. Today

it will keep growing, growing, till

the prison doors are blown away

as storms of jovial thunder blast

bolts from the sky, and native words

— Shevchenko's*** prophesying birds —

soar over the Dnipro at last. 

*Sich - main encampment of the Ukrainian Cossacks until Catherine II ordered it destroyed

** Solovkí — the Solovkí islands were home to an infamous Soviet concentration camp that bore their name. 

***Ukraine's national poet

Audio of me reading the original Ukrainian:

A. Z. Foreman · "A Hundred Years" by Vasyl Stus, read in Ukrainian and in my English translation

The Original:

Сто років як сконала Січ.

Сибір. І соловецькі келії.

І глупа облягає ніч

пекельний край і крик пекельний.

Сто років мучених надій,

і сподівань, і вір, і крові

синів, що за любов тавровані,

сто серць, як сто палахкотінь.

Та виростають з личаків,

із шаровар, з курної хати

раби зростають до синів

своєї України-матері.

Ти вже не згинеш, ти двожилава,

земля, рабована віками,

і не скарать тебе душителям

сибірами і соловками.

Ти ще виболюєшся болем,

ти ще роздерта на шматки,

та вже, крута і непокірна,

ти випросталася для волі,

ти гнівом виросла. Тепер

не матимеш од нього спокою,

йому ж рости і рости, допоки

не упадуть тюремні двері.

І радісним буремним громом

спадають з неба блискавиці,

Тарасові провісні птиці —

слова шугають над Дніпром.

Hryhoriy Chubay: Half a Breath (From Ukrainian)

This translation was originally published in EastWest Literary Forum

Half a Breath

By Hryhoriy Chubay

Translated by A.Z. Foreman

When I am half a breath off from your lips,
When I am half a step away from you you — 

Your pupils are all woven out of wonder
And in your eyes it's all boundless and blue

You whisper something quiet and bewitched.
That whisper bluely cuts my quiet through
And I forget that I know how to breathe,
And I forget my feet can walk to you. 

Your eyelids' raven rises black in flight
And whisks my confidence somewhere remote,
Now half a step is left behind unwalked
And half a breath is stuck here in my throat.

Your pupils are all woven out of wonder

And in your eyes it's all boundless and blue

But there is half a breath left to your lips
And half a step left from my lips to you.    

Recording of the Original:

A. Z. Foreman · "Half A Step" by Hryhoriy Chubay, read in Ukrainian and in my English translation

The Original:

Коли до губ твоїх

Григорій Чубай

Коли до губ твоїх лишається півподиху,

Коли до губ твоїх лишається півкроку -

Зіниці твої виткані із подиву,

В очах у тебе синьо і широко.

Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,

Той шепіт мою тишу синьо крає.

І забуваю я, що вмію дихати,

І що ходити вмію, забуваю.

А чорний птах повік твоїх здіймається

І впевненість мою кудись відмає.

Неступленим півкроку залишається,

Півподиху у горлі застрягає.

Зіниці твої виткані із подиву,

В очах у тебе синьо і широко,

Але до губ твоїх лишається півподиху,

До губ твоїх лишається півкроку.

Taras Shevchenko: Testament (From Ukrainian)

Testament

Taras Shevchenko 

Translated by A.Z. Foreman

When I die, then bury me
On a rolling plain.
Raise my barrow in the soil
Of my dear Ukraine
With the wheatfields and the cliffs
Of a plunging shore
In my sight, where I can hear
The booming Dnipro's roar.

When its seaward waters bear
The invaders' blood
From Ukraine, then I will leave
Field and hill for good.
I will quit it all and fly
Bursting up to God
And say prayers..but till then
I don't know a god.

Bury me then rise again
And shatter your chains.
Stand and water freedom with
Blood from tyrant veins.
Then in a new family,
The great kin of the free, 
Say a kindly, quiet word
In my memory.

— Dec. 25, 1845

Me reading the original:

A. Z. Foreman · "Testament" by Taras Shevchentko, read in Ukrainian and English

The Original:

Заповіт

Тарас Шевченко 

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу... отойді я

І лани і гори —

Все покину, і полину

До самого Бога

Молитися... а до того

Я не знаю бога.

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

І мене в сем’ї великій,

В сем’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.